твір «Якби я був чарівником»

Ответ:

Одного разу на літніх канікулах ми з дітьми поїхали в аквапарк. Кінець червня був таким спекотливим, що ми навіть з води не вилизали. Мій приятель Арсеній пішов уздовж берега по воді. Раптом він закричав: - Швидко сюди! Коли ми підбігли, Арсеній тримав в руках цуценя коричневого кольору з чорними плямами на спинці і передніх лапах. Незважаючи на жару, цуценя тремтіло. - Ти де його знайшов? - запитав Ігор. - Заплутався у вербовій гущавині. Чую - хтось скиглить. Я туди - а там цуценя. - Що робитимеш з дворнягою? - запитав я. - Тобі віддам, - не коливаючись, відповів хлопчик. Може, він пожартував, але не погодився. Коли я повернувся додому, мама категорично відмовилася залишати цуценя . А він був таким смішним! Здавалося, він розумів, що вирішується його життя. Навіть перестав скиглити. Підповз до маминих ніг і улігся, поклавши на лапки мордочку. Може, тим самим він показував мамі, що і клопоту з ним буде небагато. Його карі очки дивилися тривожно. Він помахав хвостиком, але мама залишалася невблаганною. Тоді ми з дітьми вирішили спорудити для нього будку. У Арсенія батьки нещодавно купили новий телевізор і ящик ще не викинули. Цю величезну коробку з твердого картону ми перетворили на хату для цуценяти. Поставили її у безлюдному куточку двору і вирішили по черзі наглядати за врятованим цуценям. - Ось якби стати чарівником! - мрійно сказав Арсеній. - Те і що, - запитав я, - ти б усіх цуценят позбирав в місті, так? - Майже вгадав. Я б створив для них притулок. І не лише для собак, а і для беззахисних котів. - А якщо серйозно, що робитимемо з ним взимку? - До зими це буде міцний собака, - нагадав Арсеній. - Але не залишати ж бідолашного цуценяти на вулиці? Я ще поговорю з мамою. До речі, цуценя ми назвали Горішком.

Мож написати........якщоб ти би був чарівником ти би і так ділі.....

Источник: https://znanija.com/task/177901