твір на тему українська вишивка

29 декабря 2012 - Администратор

твір на тему українська вишивка

Ответ:

Виникнення і поширення вишивки губиться в глибині тисячоліть. Про це свідчать стародавні історики, розповідають численні археологічні знахідки. Особливе значення мають розкопки скіфських курганів, матеріали яких є цінним джерелом для вивчення культури й побуту цих племен. Так, всесвітньо відома золота пектораль із Товстої Могили(4 ст. до н.е.), срібна ваза з кургану Чортом лик поблизу Нікополя (4 ст. до н.е.), не лише є витворами високої мистецької майстерності скіфів, а й містять цікаві сюжети, що дають змогу дослідити одяг, його декоративне оздоблення. Святковий костюм скіфів був щедро орнаментований золотими нашивками із зображенням грифонів, левів, оленів, різноманітною аплікацією з кольорової шкіри, декоративними швами. Візерунок у вигляді смуг геометричного орнаменту розміщувався на краях коміра, подолу, рукавів, посередині спинки вбрання. Щедро оздоблювалися у скіфів штани, їх розшивали узорами у вигляді завитків, кружечків, ромбів, зігзагів, спіралей. На чаші з Гайманової могили одяг скіфських царів оздоблено орнаментом у вигляді подвійних спіралей, а лампаси на штанах нагадують подвійні смуги безперервного ланцюга хвиль. Про високий рівень вишивального мистецтва свідчить одяг сарматів, у якому вже проглядає соціально-економічне розшарування населення, що виявляється передусім у розкішності оздоблення золотим гаптуванням одягу багатих жінок і в скромності прикрашання звичайними намистинами - бідних. Особливо цікаві знахідки сарматського одягу виявлено в поховані кургану Сватова Лучка Луганської області, де знайдено залишки жіночого вбрання, пишно оздобленого вишивкою, бісером і дрібними намистинами. Сенсацією були розкопки Соколової Могили в с. Ковалівці Миколаївської області. Це одне з небагатьох не пограбованих поховань знатної сарматки, в якому було знайдено залишки злотного шитва на шовковій тканині пурпурного кольору. Вишивка датується 1 століттям до нашої ери і є найдавнішою з досі відомих. Реконструкція її композиції дає підставу говорити про наявність поряд з орнаментальним шитвом сюжетних зображень, які мали глибокий символічний зміст. Вони розміщувались на одязі жриці, яка, очевидно, виконувала ритуальні обряди, найімовірніше оОбряд культу родючості. Вишивка з поховання Соколова Могила - цінне джерело для дослідження найдавнішого злотного шитва, адже вона демонструє високопрофесійне мистецтво майстрів є розвинутим відчуттям орнаменту, які оволоділи досконалими художньо - образними засобами вираження. Ця вишивка, що вирізняється високим рівнем художньої майстерності, наводить на думку про тривалий попередній етап розвитку. Вишивка, як вид мистецтва, безперечно, була відома в дохристиянський період. Про це свідчить фігурка людини з Мартинівського скарбу на Черкащині (6 ст. до н. е.), а також бронзова статуетка з могильника на Полтавщині (6 ст. до н. е.) із зображенням широкої смуги геометричного орнаменту на грудях і плечах, так само як сучасних чоловічих сорочках. Саме тоді формувалися художньо стилістичні способи шиття, народжувалися знаки, що символізували сили природи, космогонічні уявлення про будову Всесвіту, створювалися образи, які потім довго жили у вишивці та в інших видах мистецтва, нагадуючи про язичницькі вірування наших давніх предків. Вишивка в одязі мала заклинальну символіку, була оберегом. Вишитий узор набував магічної сили й виконувався в суворо визначених місцях : навколо шиї, на грудях, на подолі. Основна увага приділялась оздобленню рукава як шанування роботящих рук, підкреслення їхньої сили і вправності. Про характер узорів вишивки, їх розміщення свідчать зображення на знайдених археологами в Києві та Старій Рязані срібних браслетах, призначених для язичницького обряду русалій. На них відверто гусляра й танцюриста в сорочках, вишитих геометричним орнаментом; русалку з довгими, оздобленими вишивкою рукавами; двох ткаль в одязі, прикрашеному вишивкою. В орнаментах улюбленими були різноманітні мотиви солярних знаків у вигляді чотири -, шести, восьмипелюсткових розеток, які символізували небосхили, виражали ідею сонця. Адже побутування геометричного орнаменту доводить, що глибина народної пам'яті вимірюється тисячоліттями, і з плином часу символіка мотивів поступово втрачається, залишається тільки зовнішня форма, і орнамент стає прикрасою.

Ответ #2:

Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків .Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам`ятних часів .Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються Viст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII-XIX ст. Арабський мандрівник Х ст.н.е. у своїх розповідях про русів зазначає, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам`ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть, але й цього достатньо, щоб виявити ,що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту, трипільської культури. Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв . Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів. Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов`янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне .На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це «баранячі ноги» , «кучері» , «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо. В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині . Крім поширеного символу «дерево життя», який зображається стилізовано у формі листя або гілок ,у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» - символ добробуту, щасливого одруження, «барвінок» - символ кохання тощо. На зооморфних вишивках зображуються тотемічні й солярні тварини, а також звірі, що позначають три яруси «дерева життя». Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб`яча луска тощо.

 

Источник: https://znanija.com/task/210356

Рейтинг: 0 Голосов: 0 1162 просмотра
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!