твір на тему традиції та новаторські зрушення в поезії 19 ст только не с refmarket!

твір на тему традиції та новаторські зрушення в поезії 19 ст

только не с refmarket!

Ответ:

У поезії Буніна простежуються традиції російських поетів, його попередників, в першу чергу Пушкіна, Тютчева і Фета. Сам Бунін визнавався в тому, що його поезія є результатом його захоплення саме російською поезією, і в першу чергу поезією Пушкіна: "наслідує чи я йому?

Але хто ж з нас не наслідував? Звичайно, наслідував і я, - в самій ранній молодості наслідував навіть в почерку ".

Пушкін виходив з точного обліку реальних, об'єктивних властивостей самого предмету і його індивідуального до нього відношення. Емоційність виникає у Пушкіна на предметної основі, пов'язаної зі стійкими народними уявленнями. У слові були гармонійно злиті об'єктивні ознаки предметів і явищ та авторська лірична їх оцінка. При цьому Бунін, як і Пушкін, бачить у житті різні тенденції, що вступають між собою в протиборство, і намагається розкрити ці суперечності. Це одне з найголовніших спадщини Пушкіна, які виявляються в поезії Буніна. Зміст віршів завжди спільноти пов'язане з світовідчуттям самого автора, з його самосвідомістю і покликанням. Пушкін і Бунін емоційно зближуються з природою. Центральною темою є бажання відчуття нових вражень, охопленої жагою свободи, стихійне почуття волі, коли душа прагне до осягнення внутрішньої і зовнішньої волі. Залучення до стихії життя, живильної душу новими враженнями, безпосередньо підготовляє її оновлення. У поезії Пушкіна і Буніна душевний стан героя висвітлюється в описі самої природи. Герой залишається як би наодинці з природою. Для Буніна є спорідненими думки Пушкіна про те, що справжня поезія в простоті, природності реальних почуттів, явищ, настроїв. Вони відображають у своїх віршах існуючу гармонію між людиною і природою. При цьому відчуваються душевні переживання поетів. Читаючи, розумієш, що, у свою чергу, сприйняття безпосередній природи робило сильний вплив як на Пушкіна, так і на Буніна.

Бунін, як і Тютчев, сприймає природу цілісно, як живий організм, що знаходиться в постійному русі. При цьому кожна мить природи виявляється конкретно. Обох поетів природа приваблює в своїх катастрофічних станах, у боротьбі стихійних, світлих і темних сил. Філософія романтизму їх віршів грунтується на визнання життя як нестіхающей боротьби протилежних начал, таємничості і загадковості цієї битви. У вірші описується миттєве стан, але воно відноситься до всього буття. Суть поетичної філософії як у Тютчева, так і у Буніна не в тому, щоб роз'єднати або протиставити, а в тому, щоб злити ці два начала ( "місячний блиск" і "темряву"). При цьому вічність передається через миттєве. Бунін успадковує здатність Тютчева малювати яскраву картину світобудови. Поетична свідомість Тютчева і Буніна звернено насамперед до "Двоїстий буття", до дисгармонії, в основі якої лежить бунтівливість буття. У миті відбивається найяскравіше дотик до суті і до істини, воскресає безмежна міць творчих стихій. Поетів невблаганно тягне небо. Тому вони так цінують мить, яка дає їм коротку, але безумовну причетність до нескінченного. У поезії Тютчева і Буніна відчувається масштабність, об'ємність, спрямованість до нескінченності, до "безодні" всесвіту (вірш Тютчева "Як океан обіймає земну кулю ...").

У Фета Бунін перейняв невловимі, загадкові і не цілком ясні відчуття, що навіваються природою, спогляданням прекрасного. Фет понад усе цінував у мистецтві живу природність потягів серця. Тому Бунін, як і Фет, йде у сферу текучих, гнучких, рухомих переживань. Прагнення висловити "невимовне" через миттєву ліричну спалах, навіяти читачеві охопило його настрій - одне з корінних властивостей поезії Фета, яке було продовжено поезією Буніна. Він напружує слух, зір, нюх, загострює відчуття читача, щоб звернутися до чуттєвих, емоційних здібностей людини для сприйняття природи ( "Холодним вітром дихають хвилі"). Він, як і Фет, в буквальному сенсі слова "Зупиняє мить", але вміщає в нього весь світ у його предметному і чуттєвому багатство.

На закінчення можна відзначити, що навіть в одному невеликому вірші Буніна "Перед бурею", написаному в 1903 році, простежуються кращі традиції класиків російської поезії - Пушкіна, Тютчева і Фета

Источник: https://znanija.com/task/203233