Жив був заєць зі своєю сім єю. Одного вечора дружина попрохала його віднести бабусі поїсти, бо та захворіла. Прийшлося зайцю йти аж на інший бік лісу, хоч вже темнішало.
Йде, тремтить від жаху та недобрих передчуттів. Та раптом, аж завмер... Стоїть звір невиданий. Голова величезна, з неї роги гіллясті стирчать. Стоїть жахіття, вухами шевелить, рогами хитає.
Охі біг заєць ! ніколи так не бігав.
А зранку взяв друзів побільше та й пішов шукати сліди звіра жахливого. І знайшов... гриб білий...великий ! У місячному сяйві разом з гілками кущика він відкидав таку страшну тінь.
Насміялися друзі з полохливого зайця.
Як би не злякався, то роздивився б і не натерпівся б такого жаху.
Багато хто, насправді, панікують при найменших, як їм здається, ознаках небезпеки, якої, насправді, просто не існує. По-перше, є панікери, по-друге, присутні фобії, по-третє, - сумнівні передумови і т.п. Скажімо, як би Ви самі поставилися до того, що на Ваших очах обірвався трос ліфта або щось вибухнуло в метро, загорілася маршрутка? Як довго Ви не стали б користуватися цими механічними средсьвамі? Але ж з Вами нічого не відбувалося. Ви просто це знали і все. А якби приснився страшний незрозумілий сон? Вам погрожували? Словом, страх йде звідти. звідки не чекаєш, але при цьому він не діє на реальність не змінює її. Уявіть, для прикладу, над залізницею є мости-переходи. І раптом, коли Ви переходите, пропадуть всі огорожі. Впадете на міст? Адже до цього страху і не було. Не треба його боятися, там, де його немає.
Источник: https://znanija.com/task/170627
Нет комментариев. Ваш будет первым!
