міркування на тему про зайця

міркування на тему про зайця

Ответ:

Класна імпресіоністична оповідь про зайця!

Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо - туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових згуків...Аж ось ринуло від сходу ясне проміння, моя руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впало на синю від роси траву на галяві, де гостро на тлі золотого світла випинається струнка постать сарни.У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі - і на галяву виходить Хо. Мов туман той, сива борода його м'якими хвилями спада аж до ніг, черкається росяної трави. 3-під білих кострубатих брів, з глибоких западин визирають добрі а лукаві очі.Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою, і повіяв від неї тихий вітрець, холодною цілиною вдарив у дерева. I враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів. Жахнулася сарна й щезла в гушині, лишивши зелені сліди на синій від роси траві Страх обгорнув зайця, додав ще більшої прудкості його ногам... Сполохались пташки й в одну мить ущухли. Тиха стало в лісі, страх як тихо. Тільки бородатий дідуган Хо, старечо хихикаючи в бороду, стоїть на галяві...

автор: Коцюбинський

Источник: https://znanija.com/task/338533